AnatoliGreen (anatoligreen) wrote,
AnatoliGreen
anatoligreen

У фашистському логові.

Оригинал взят у progenes в У фашистському логові.
Частина 3.



Потім фб-юзери Mikołaj Grzeczuch та Sergey Shelpuk погрузили мене на потяг і повезли в Карпати, мугикаючи щось фашистське. Потяг - це прикольно. Ну потяг всі знають, пасажирський, такий гігантський, чмихає. На пероні провідниця в шинелі. І тут такий квиток на айпеді. Зустрілись дві епохи. Повинна я казати, що інтернет у кожного в кишені?

В Славському вперше і востаннє я була 25 років тому. Тоді ми, студенти-буцім-то лижники, жили на віранді у якоїсь гадзині. За бортом було -25, на віранді трохи тепліше. Десь -10, не більше. Вода у відрі промерзла не до дна. Курорт.

25 років по тому до вокзалу підкотила бричка. Гаразд, не бричка, трансфер до Вежі Ведмежої. Ну що вам сказати про Вежу. Нічого не скажу, дивіться самі. В меню, крім їжі (багато), звіринець з папугами, кроликами, дикими кабанами, поход зраненьку по ведмежим тропам, стрілянина в пейнтбольному тирі, прогулянка на гору, криївка в тренувальному таборі правого сектору, і що там ще було? О! лук і стріли. Це далеко не повний перелік страв. Я відчувала цілком телячий захват. Загалом однозначно #перемога.

Звісно, треба розуміти, що це оаза. Тобто варто зійти з тропи і вийти за межі, то місцями починається натуральна #зрада. Але якщо знати, що ще 25 років там була виключно #зрада і віранда на -10, то мушу сказати, що прогрес просто гігантський. Це #перемога! Знову ж таки, ціну не кажу, щоб не заманювати. Загалом було просто супер, не рахуючи людожерського розміру порцій їжі.

Потім назад у Львів. І знову кнайпи, причому вже на сніданок.У Львові на сніданок подають невеликий візок вишуканої їжі (розмахує руками, демонструючи розмір), а потім ведуть запити кудись півлітрою пива з воблою. Після кнайпи, скориставшись миттєвою слабістю, гостей ведуть в книгарню. В книгарні приємно - майже всіх знаєш особисто. Я маю на увазі авторів. Поздоровкалась за ручку з половиною фейсбукових френдів (помацала обкладинку). Тут потрібно вловити момент, коли втікати. Бо не зчулась, як вийшла зі стопкою книжок. Я саме прикинула, що в валізу це ще поміститься, хоч вона вже непідйомна, і зраділа. Але рано раділа, бо потім мене нагрузили ще пивом з "Правди". Щоб здивувати німецьких прикордонників. (Не знаю, #перемога чи #зрада).

Вже сидячи в автобусі, кувала плани помсти. Наступного разу повезу галушки в Україну. Інтернет закінчився в той момент, коли я побачила вивіску "Європа". #зрада.
Subscribe

promo anatoligreen november 5, 2017 04:13 Leave a comment
Buy for 10 tokens
Промо блок свободен абсолютно для всех
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments